-
1 limb
1. n1) кінцівка, частина (тіла)2) крило (птаха)3) сучок, гілка4) ріг будинку5) відріг гори6) розм. неслухняна дитина; неслух7) грам. член речення8) астр. лімб, край9) кругова шкала; диск (сонця, місяця)10) бот. розширена частина (листка тощо)12) детальlimb of the devil (of Satan, of hell) — диявольський виродок
limb of the law — жарт. охоронець порядку (закону)
2. vрозчленовувати; відокремлювати частини* * *I [lim] n2) бoт. гілка першого порядку; сук, гілка4) гpaм. член речення5) гeoл. крило ( скиду або складки); відріг гори; виступаюча частина будинку6) знаряддя, органlimb of the law — правоохоронний орган; страж закону
7) відгалуження, кінецьII [lim] vрозчленовувати; розрізати на шматки; відрізати руки е ноги ( limb up), четвертуватиIII [lim] n1) acтp. лімб, край2) лімб, кругова шкала ( у кутомірних приладах)3) бoт. відгин ( пелюстка) -
2 member
n1) членMember of Congress — амер. член конгресу
member of a side — спорт. гравець команди
member of a sentence — грам. член речення
2) кінцівка, член3) тех. елемент конструкції, ланка системи; деталь4) геол. коліно складки* * *n1) член2) член, кінцівка; чоловічий член3) тex. елемент конструкції, ланка системи; деталь4) гeoл. коліно або стегно складки -
3 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
4 limb
I [lim] n2) бoт. гілка першого порядку; сук, гілка4) гpaм. член речення5) гeoл. крило ( скиду або складки); відріг гори; виступаюча частина будинку6) знаряддя, органlimb of the law — правоохоронний орган; страж закону
7) відгалуження, кінецьII [lim] vрозчленовувати; розрізати на шматки; відрізати руки е ноги ( limb up), четвертуватиIII [lim] n1) acтp. лімб, край2) лімб, кругова шкала ( у кутомірних приладах)3) бoт. відгин ( пелюстка) -
5 it
1. n розм.1) квінтесенція (чогось)among biologists, he's it — серед біологів він — постать
2) фізична привабливість (чарівність); ідеал3) важна персона4) знев. нікчема (про людину)5) той, хто водить (у грі)we were playing and he was «it» — ми грали, і він водив
2. pron1) pers. (непрямий відмінок) він, вона, воно2) demonstr. це6) як формальний член речення замість підмета, додатка тощоit is necessary that this question should be settled at once — необхідно, щоб це питання було вирішено негайно
* * *I n1) фізична чарівність, "ізюминка"2) квінтесенція ( чого-небудь)4) той, хто водить у дитячих іграхIIpers pron1) він, вона, воно, його, йому, ним, її, їй, нею (про предмети, тварин, іноді про дітей); він, вона, йому, їй ( про людей); коли стать не має значення3) вкaз.; зaйм. це4) викор. для посилення (у конструкціях з дiєcл. to be); життя, справи -
6 określenie
с1. визначення;2. другорядний член речення (грам.);3. епітет; лайка -
7 or
1. nколір золота (у геральдиці)2. conjабо, чиmake haste or else you will be late — поспішайте, інакше ви запізнитеся
3. prep заст.до, перш ніж* * *I n; геральд. IIcj1) зв'язує два або кілька речень або однорідних членів речення, указує навибір однієї з двох можливостей або; вибір при перерахуванні або; невизначеність або неточність абоor so — приблизно; майже
2) = or else3) зв'язує два однорідних члени речення (у заперечних реченнях або реченнях з негативним значенням) ні... ні; (і) без..., без4) зв'язує два однорідних члени речення, з яких друге є поясненням першого або, інакше кажучи5) служить для виправлення, уточнення сказаного раніше точніше, точніше кажучи -
8 or
I n; геральд. IIcj1) зв'язує два або кілька речень або однорідних членів речення, указує навибір однієї з двох можливостей або; вибір при перерахуванні або; невизначеність або неточність абоor so — приблизно; майже
2) = or else3) зв'язує два однорідних члени речення (у заперечних реченнях або реченнях з негативним значенням) ні... ні; (і) без..., без4) зв'язує два однорідних члени речення, з яких друге є поясненням першого або, інакше кажучи5) служить для виправлення, уточнення сказаного раніше точніше, точніше кажучи -
9 дихотомія
ДИХОТОМІЯ ( від грецьк. διχοτομία - розтинання навпіл) - у загальному значенні - поділ цілого на дві частини; в логіці - поділ за ознакою суперечності О. сновою поділу виступає наявність чи відсутність деякої ознаки (а не її зміна, як у випадку поділу за видозміною ознаки). В результаті дихотомічного поділу родового поняття (А) отримують два видові поняття (X і не-Х), що перебувають у відношенні суперечності і є підпорядкованими поняттю (А). Обсяги понять - членів поділу - не перетинаються і в сумі вичерпують обсяг діленого поняття. Після цього видові поняття також можуть дихотомічно поділятися. Результатом дихотомічного поділу, напр. обсягу поняття "речення" можуть бути поняття "розповідне речення" і "нерозповідне речення"; поняття "політик" - "політикдемократ" і "політик - недемократ". Дихотомічний поділ застосовується перш за все на початкових етапах наукового дослідження, коли необхідно виділити множину предметів, які цікавлять дослідника і яким притаманна якась ознака, а також - як підготовчий етап для класифікації. Будь-який дихотомічний поділ є двочленним, але не кожний двочленний поділ є дихотомічним. Напр., множину людей дихотомічно можна поділити на множину чоловіків і не-чоловіків, а не чоловіків і жінок. Переваги дихотомічного поділу: простота операцій; відсутня необхідність уточнювати склад обсягу діленого поняття (на відміну від поділу за видозміною ознаки) та деякі ін. Очевидний недолік: недостатня конкретність, що виявляє себе у невизначеності заперечного члену поділу (якщо всіх політиків поділяти на демократів і недемократів, то друга множина виявляється нечіткою, що може спричинити невизначеність і першої множини). -
10 consequent
1. n1) результат, наслідок2) мат. другий член пропорції2. adj1) що є результатом (чогось)2) послідовний; наступний; що настає після3) логічно послідовний, логічний4) геол. консеквентний* * *I n1) результат, наслідок2) гpaм. другий член умовного речення, наслідок3) мaт. другий член, знаменник пропорціїII a2) послідовний; наступний за3) логічно послідовний, логічний4) гeoл. консеквентний -
11 independent
1. n1) людина з незалежними поглядами (поведінкою)2) безпартійний3) член «партії незалежних»4) церк. конгрегаціоналіст2. adj1) незалежний, суверенний, автономний2) самостійнийindependent battalion — військ. окремий батальйон
3) що має самостійний дохід; що володіє незалежним майном; забезпечений5) неупереджений6) тех. ізольований; незакріплений7) мат. незалежнийindependent clause — грам. головне речення
independent of — незалежно від; окрім
* * *I n1) людина, незалежна у поглядах, поведінці; член парламенту або кандидат, який не належить до жодної партії2) цepк. ( Independent) конгрегаціоналіст, прихильник конгрегаціоналізмуII a1) (of) незалежний, самостійний2) який має самостійний доход; забезпечений3) об'єктивний4) тex. ізольований; незакріплений5) мaт. незалежний6) гpaм. головний -
12 consequent
I n1) результат, наслідок2) гpaм. другий член умовного речення, наслідок3) мaт. другий член, знаменник пропорціїII a2) послідовний; наступний за3) логічно послідовний, логічний4) гeoл. консеквентний
См. также в других словарях:
речення — I р ечення я, с. 1) Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. •• Безособо/ве ре/чення речення, в якому головний член виражає який небудь процес або стан без віднесення його до … Український тлумачний словник
член — а, ч. 1) Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки). || Чоловічий статевий орган. 2) спец. Одна зі складових частин якого небудь цілого. Члени пропорції. •• Член ре/чення складова частина речення, виражена перев. окремим повнозначним… … Український тлумачний словник
чи — I спол. 1) розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. || Уживається для вираження … Український тлумачний словник
чим — 1) займ. див. що I. 2) спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне сл. тим, рідше то. || Починає підрядні умовні речення. || розм. Уживається після… … Український тлумачний словник
генітивний — а, е. Прикм. до генітив. •• Геніти/вне ре/чення односкладне речення, структурну основу якого становить головний член речення, виражений синтаксично незалежною формою родового відмінка іменника … Український тлумачний словник
проте — 1) спол., також у сполуч. зі спол. а, та. Виражає протиставний зв язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак. || За наявності допустового сполучника в підрядному реченні або при іншому однорідному члені речення – … Український тлумачний словник
атрибутивний — а, е, лінгв. Означальний. Атрибутивний член речення … Український тлумачний словник
додаток — тка, ч. 1) рідко. Дія за знач. додавати, додати 1 3). 2) Те, що додається, служить доповненням до чого небудь. || Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. || Невеликі нотатки,… … Український тлумачний словник
обставина — и, ж. 1) Явище, подія, факт і т. ін., що пов язані з чим небудь, супроводять або викликають що небудь, впливають на щось. 2) тільки мн. Сукупність умов, за яких що небудь відбувається. || Матеріальне становище. Збіг обставин. Обтяжливі обставини … Український тлумачний словник
означення — я, с. 1) Дія за знач. означати 1), 3). 2) лінгв. Другорядний член речення, що відноситься в реченні до іменника або субстантивованого слова і виражає якусь ознаку предмета (якість, властивість, кількість). 3) мат. Твердження, що роз яснює, якого… … Український тлумачний словник
підмет — I а, ч. Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком. II а, ч., діал. 1) Невелика грядка, ділянка землі. 2) Коноплище (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
